Автор : Ivan Halatyba
Гірське озеро Синевир вражає красою в будь-який сезон. Взимку воно перетворюється в кришталеве королівство застиглої води і білих від снігу ялин. Водойма унікальна не тільки географією розташування, але й розмірами. Це найбільше високогірне озеро на території України. Воно ніколи повністю не прогрівається і не виходить з берегів. Його історія оповита таємницями і легендами. Синевир – це візитна картка і дорогоцінний кристал Закарпаття.
Синевир взимку
З настанням холодів Синевир заворожує своїм спокоєм. Знерухомлене льодом водне дзеркало площею 7 га вражає масштабом. Снігова сивина підкреслює вік озера. Йому близько 10 тисяч років, з’явилося воно в післяльодовиковий період. Доповнюють картину вікові гори, багаторічні хвойні ліси і чиста синява неба. Взимку цей край стає місцем умиротворіння. Білосніжне царство озера володіє особливою енергетикою. Найчистіше повітря, легкий мороз, скрип снігу і дивовижні краєвиди надихають на тривалі прогулянки і дарують незабутні емоції.
Атмосфера, емоції
Візит на озеро Синевир взимку дає відчуття перезавантаження. З одного боку надихає незаймана природа, з іншого – надихає місцевий колорит. Неподалік розташовуються торгові лавки з ласощами і сувенірами. Після усамітнення з природою можна скуштувати смачні національні страви і зупинитися в затишному дерев’яному котеджі. Розваг вдосталь – сани, лижі, піші підйоми в гори, прогулянки на конях, фотосесії. В цілому все це створює дивовижну гармонію глибини озерних вод, висоти гір, сили лісів і закарпатськї гостинності.
Природа навколо
Озеро оточує національний парк Синевир з вікових ялин і старовинних буків. У лісах можна зустріти оленів, гірських козуль, рідкісних птахів. Тут на диво легко дихається. Взимку Синевир показує багатогранний характер. У сонячну погоду його засніжена поверхня іскриться і засліплює красою. У хмарні дні освіжає ландшафт чистотою кольору і вражає величчю. А на заході сонця інтригує своїми таємницями.
Озеро сліз
Згідно з легендою озерні води – це сльози дівчини Синь, дочки графа. Її коханого Вира стратили за наказом батька. І від потоку сліз нещасної утворилася водойма – Синевир. Сьогодні про цю історію нагадують дерев’яні фігури Сині та Вира висотою по 13 м. Взимку вони виглядають особливо вражаюче.
В центрі озера є острівець, він нагадує зіницю. Якщо піднятися в гори і подивитися зверху, то не можна відірвати очей. У морози він виглядає особливо правдоподібно: в застиглій гладі води темні зіниці, а на повіках засніжені вії. Звідси ще одна назва – Морське око.
0 Comments