“Долина вовків” або там де люблять тварин.

Еко-парк біля Синевира 

    У Міжгірському районі Закарпатської області розташовано всесвітньо відомий національний парк «Синевир», що названо на честь унікального високогірного льодяникового озера, який знаходиться на його території. Туристи відвідують це місце, щоб подивитися на озеро, котрий є одним із семи природних чудес України – Синевир, відвідати Центр реабілітації бурих ведмедів, завітати до унікального музею лісосплаву і Колочавських музеїв та подивитися на старовинні дерев’яні церкви.

     Рік тому у селі Синевирська Поляна, що на відстані 1-2 км від Центру реабілітації ведмедів, з’явився еко-парк «Долина вовків».еко-паркЙого метою було надання реабілітації тваринам, та збереження тварин. Спочатку у парку проживало дев’ять дорослих вовків і дев’ять вовченят. У кожного з них була своя  історія. Якщо дорослі вовки живуть у вольєрах, то цим сиротам, коли вони були ще малі, дозволялося гуляти, де заманеться, але під пильним наглядом власника притулку пана Юрія Тюха. Тиху годину вони, зазвичай, проводили у господарському підсобному приміщенні. Зараз їм уже вісім місяців, і в них вже проявився справжній вовчий характер. вовки


     Якщо казати про дорослих вовків, то тут їх чотири породи та всі вони дуже відрізняються за ознаками. Наприклад, карпатський сірий відрізняється від степового тим, що в нього білі кінчики лап і сиві очі, але колір хутра темніший, бо він маскується до хвойних лісів. У степового ж навпаки, лапи й очі мають жовтий колір.

Різновид

   Відрізняються також один від одного чорний канадський і білий полярний, про це можна здогадатися навіть по назві. Полярна вовчиця незважаючи на її характер дружелюбно приймає гостей. Це найскладніша за характером порода. Зі слів пана Юрія, вона сама дика, бо цей вид дуже мало контактує з людьми. Ареал їх проживання там де вічна мерзлота, тому наш теплий клімат робить їх трохи спокійнішими, але із приходом морозів, характер їх дуже міняється, вони завжди готові вкусити та чекають на це нагоду.долина вовкві

      Біла полярна вовчиця відлякує відвідувачів не тільки своїм суворим виглядом, але і дивним кольором очей. Вовки інших видів звикли до людей і захоче приймають ласощі від відвідувачів у вигляди курячих стегон, шматків свинини або баранини.
      Пан Юрій може годинами розповідати про закони, що існують в зграї його вихованців. Так, коли він годує вовчу сім’ю, то самиця завжди забирає їжу собі, самець же спочатку віддає частину дітям, лише потім з’їдає те, що залишилось. Цікаво було почути про поведінку вовків на волі. Вони завжди захищають і піклуються про своїх, ніколи не залишають їх у скрутних ситуаціях.

 

Інстинкт тварини

 

     У зграї вожак завжди йде позаду, так він може попередити про небезпеку від ворогів. Попереду ідуть хворі тварини, щоб не відстати й не загинути, надали слідують самі сильні, далі молодь. Вожак живе менше за всіх, тому що на ньому завжди велике психологічне навантаження й він завжди перший нападає на ворога. Вовк, вважає Юрій, найрозумніший хижак й мисливець серед диких тварин. Відвідувачам забороняється заходити у вольєри, але свого хазяїна вовки завжди підпускають і радіють йому мов цуценята.

 

Велике поповнення родини.


        За рік свого існування «Долина вовків» розширила не тільки свою територію, але і кількість видів своїх мешканців. Тепер можна спостерігати за повсякденним життям оленів, поні, грайливого віслюка, тендітних косуль та навіть побачити зовсім поруч із собою тигра чи лева.тигр

      Господарем території вважає себе віслюк. Він залюбки фотографується з відвідувачами, а іноді може й нахабно лізти в камеру.еко парк

       Діти в захваті від нових мешканців, які створюють веселу атмосферу на відміну від хижаків. Олені тримаються трохи далі від людей. Вони ще дуже полохливі й потребують особливого підходу. Але найбільше люди товпляться біля вольєрів з африканськими хижаками. Працівники парку запевняють, що левенята зовсім не агресивні й поводять себе як коти. Це майбутнє подружжя. Хлопчика охрестили Льова, а дівчинці надали ім’я Лола. Вони вже відрізняють працівників еко-парку від простих відвідувачів й залюбки йдуть на руки.

 

Лев-царь звірвів

 

    Всеж-таки щойно виходять смугасті сусіди левів, працівники притулку намагаються вийти з вольєра, бо дикі красені не дуже полюбляють, коли на їх території сторонні. На відвідувачів тварини уваги не звертають, вони залюбки грають один з одним і сваряться лише за шматок м’яса. Левенятам всього п’ять місяців, тигренятам – одному чотири, другому три. Поки вони живуть в одному вольєри, але на весні працівники планують їх розселити. Зі слів пана Юрія, в планах є завезти до притулку карпатську рись.

тигр
 

А їсти хочеться

Якщо казати про складнощі, то слід згадати, що більша кількість мешканців притулку хижаки та харчуються вони виключно м’ясом. Власник зауважив, що вовки на відміну від собак не їдять кістки. Вони огризають м’ясо, а все інше залишають. Тому потрібно набагато більше кількості їжі.
На цей час «Долина вовків» – це єдине місце на Закарпатті, де можна побачити відразу таку кількість диких тварин.


     Не зважаючи на те, що еко-парк відкрито недавно, охочих побачити врятованих диких тварин вже вистачає. «Долина вовків» став родзинкою Міжгірського району. Відвідувачі отримують масу позитиву від спілкування с цими тваринами, діти мають приклад гуманного відношення до живих істот, що потрапили в біду або пережили насильство. Майже всі тварини привітно зустрічають гостей Міжгірщини. «Долина вовків» – тут люблять звірів і відновлюють їх життя.

Сподобалось?Поділись із друзями!Дякую!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

забронювати
close slider
Запишіть,як до Вас звертатись.
Виберіть із списку: готель/столик в ресторані/екскурсія
Вкажіть телефон,щоб ми змогли з Вами звязатись.
Запишіть бажане число,та при необхідності час бронювання.